Словник української мови у 20 томах

розщепнутий

РОЗЩЕ́ПНУТИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розщепну́ти;

// у знач. прикм.

Розщепнуті двері.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розщепнутий — розще́пнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови