розібгати
РОЗІБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.
* Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗІБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.
* Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)