розібгати
РОЗІБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.
*Образно. А ти, прелютий [вітер]… Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Шевч., II, 1963, 387).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗІБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.
*Образно. А ти, прелютий [вітер]… Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Шевч., II, 1963, 387).
Словник української мови (СУМ-11)