розщіп

РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь).

Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 199).

Значення в інших словниках

1. розщіп — ро́зщіп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розщіп — -щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розщіп — РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. розщіп — РО́ЗЩІП (місце, у якому що-небудь розщеплене, розколоте), РО́ЗКІЛ. Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб); Розкіл у гілці.  Словник синонімів української мови