розщілинка

РОЗЩІ́ЛИНКА, и, ж., рідко. Зменш, до розщі́лина.

Тин обсадила невсипуща господарка колючим терном, зашпарувала у йому кожну розщілинку (Л. Янов., І, 1959, 236).

Значення в інших словниках

1. розщілинка — розщі́линка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розщілинка — -и, ж., рідко. Зменш. до розщілина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розщілинка — РОЗЩІ́ЛИНКА, РОЗЩЕ́ЛИНКА, и, ж., рідко. Зменш. до розщі́лина. Тин обсадила невсипуща господарка колючим терном, зашпарувала у йому [ньому] кожну розщілинку (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах