розігнутий
РОЗІ́ГНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розігну́ти.
Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, дотик мокрої сорочки, холодної од вечірньої вогкості, м'який пил під ногами замість стерні здаються тепер щастям (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)