розігнутий

розі́гнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розігнути.

Значення в інших словниках

1. розігнутий — розі́гнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розігнутий — РОЗІ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розігну́ти. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, дотик мокрої сорочки, холодної од вечірньої вогкості, м'який пил під ногами замість стерні здаються тепер щастям (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. розігнутий — РОЗІ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розігну́ти. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, дотик мокрої сорочки, холодної од вечірньої вогкості, м’який пил під ногами замість стерні здаються тепер щастям (Коцюб., II, 1955, 27).  Словник української мови в 11 томах