розігріватися
РОЗІГРІВА́ТИСЯ, РОЗГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГРІ́ТИСЯ, рідко РОЗГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Нагріваючись, ставати теплим, гарячим.
У правильно набитих і наглухо закритих парниках гній за 2–3 дні розігрівається .. і осідає (з наук. літ.);
Потік тухольський перший раз відразу побачив такий блиск; перший раз розігрівся в своїм холоднім кам'янім ложі (І. Франко);
Ось кулемет став захлинатись, розігрівшись до того, що закипіла вода в “кожусі” (Ю. Яновський).
2. безос. Підігріватися заново (про те, що охололо, перев. про їжу).
Горщок сей черепком накрила [шептуха], Поставила його на жар, І тут Енея присадила, Щоб огоньок він роздував; Як розігрілось, зашипіло, Запарилось, заклекотіло (І. Котляревський).
3. Починати відчувати тепло в тілі; зігріватися.
Годин зо дві брели глеюватим, липким чорноземом, добре-таки притомились і розігрілись. Усі були мовчазні й злі (В. Козаченко);
Попоївши, витер [Йонька] рукавом рот, натоптав люльку .. Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Григорій Тютюнник).
4. перен. Виявляти сильне нервове збудження.
* Образно. Іноді щока Підв'язана бувала у Гаврила: То доказ, що чиясь козацька сила, Весільним розігрівшися вином, Крушила все, що бачила кругом (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)