розізлитися
РОЗІЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.
Виявити почуття злості.
– Звичайне [звичайно], я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Леся Українка);
Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на Семенівну (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)