Словник української мови у 20 томах

розімчатися

РОЗІМЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., рідко.

Швидко поширитися, рознестися у всі боки.

Такая розімчалась чутка [про смерть Амати] В народі, в городі, в полках (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розімчатися — розімча́тися дієслово доконаного виду швидко поширитися рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розімчатися — -читься, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розімчатися — РОЗІМЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки. Такая розімчалась чутка [про смерть Амати] В народі, в городі, в полках (Котл., І, 1952, 290).  Словник української мови в 11 томах
  4. розімчатися — Розімча́тися, -чуся, -чишся гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка