розімчати
РОЗІМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., що, рідко.
Швидко поширити, рознести у всі боки.
Все рознесуть буревійні [вітри] і геть розімчать у просторах (М. Зеров);
// розм. Розтягти частинами.
– Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто! Такі й золоту гору розімчать! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)