роз'їдатися
РОЗ'ЇДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗ'Ї́СТИСЯ, ї́мся, їси́ся, док.
1. розм. Надмірно споживаючи їжу, ставати повним, огрядним.
Ми голодом не моримось, хоть, звичайне, і не роз'їдаємось без пуття (Леся Українка);
// на чому, зневажл. Від ситого, безтурботного життя ставати ледачим.
– Погано стережете моє добро. Роз'їлися на спокійних харчах (М. Стельмах).
2. тільки док. Захопитися споживанням їжі;
// Почати кусати, ранячи жалом або хоботком (про комах і т. ін.).
Зворушені оси роз'їлися, стали жалити малого сироту (С. Ковалів).
3. Пас. до роз'їда́ти, роз'ї́сти 1, 2, 4.
Словник української мови (СУМ-20)