роз'їжджатися
РОЗ'ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і розм. РОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ, и́ться, и́мося, и́теся, недок., РОЗ'Ї́ХАТИСЯ, ї́деться, ї́демося, ї́детеся, док.
1. Покидати місце свого перебування, збору і т. ін., від'їжджаючи куди-небудь (про всіх або багатьох).
Мало не ввесь наш гурток цієї осені роз'їжджається із містечкової школи вчитись далі (С. Васильченко);
Коли, нарешті, дідусь і дядько Трохим спохватились, що їм треба купувати коня, ярмарок почав потроху роз'їжджатися (М. Стельмах);
Не солодкою була вечірня трапеза в митрополичому палаці. Роз'їздилися гості мовчазні й зосереджені (Н. Рибак);
Надвечір один по другому роз'їхались усі сусіди й знайомі (І. Нечуй-Левицький);
Скоро розпрощаються [дівчата] з студентським життям, з Києвом, роз'їдуться у всі кінці (І. Цюпа);
– Посади .. не були розподілені. Минув місяць. Тоді, погрозивши зірвати сойм [сейм], ми роз'їхалися по домах (З. Тулуб);
// Від'їжджати, віддалятися один від одного, прямуючи в різні боки, місця.
Бандити зривають з плечей карабіни і роз'їжджаються на дві сторони (М. Стельмах);
З тим і роз'їхались. Шрам повернув на Козелецький шлях; Червень .. вернувсь до своякового хутора (П. Куліш);
Двоє виїхало наперед .. Роз'їхались. Один поїхав праворуч, другий – ліворуч (М. Трублаїні);
// Прямувати в різні кінці, сторони для виконання певного завдання.
– Хлопці, роз'їжджайтесь зараз по всьому хутору .. Людей із майном перевозьте до Троянівки (Григорій Тютюнник);
Розробляючи наукові теми, вони [історики] роз'їжджалися по архівах (з публіц. літ.);
Роз'їхались по світу Вчителювати друзі (М. Нагнибіда).
2. Переставати жити разом, в одному приміщенні.
Роз'їхались [колишні сусіди], тепер живуть у різних кінцях великого міста (з газ.).
3. Не зачіпаючи, об'їжджати один одного при зустрічі.
Він дійшов до вузла, де роз'їздились трамваї (І. Микитенко);
При зустрічах на крутій дорозі, де важко роз'їхатись, а також при наближенні до такого місця водій автомобіля, який спускається, повинен давати дорогу транспорту, що рухається вгору (з навч. літ.);
// Прямуючи назустріч один одному, не зустрічатися.
Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою, Мені приказано втекти (І. Котляревський).
4. Сковзаючи, розходитися, розповзатися в різні боки.
Лижі його не слухались, роз'їжджалися в різні боки (Ю. Збанацький).
5. розм. Розходитися в боки, роз'єднуватися, утворюючи проміжок, щілину і т. ін.
Вона пишається та величається, як собака в човні, розчепірила лікті.., а запаска так і роз'їхалась на обидва боки (І. Нечуй-Левицький);
За дубовими ворітьми застукотіло-загрюкотіло, вони посередині трохи роз'їхалися, утворилася шпарка (П. Загребельний);
// Розмотуватися від послаблення зав'язок.
Хотілося вийти із строю, сісти на обочині, перепочити хоч десяток хвилин. А тут ще відчував [Сеспель] – обмотки почали роз'їжджатися (Ю. Збанацький).
6. розм. Розповзатися, розвалюватися від неміцності, давності і т. ін. (про предмети).
Стара лежанка з каміння неначе присіла й роз'їхалась (І. Нечуй-Левицький).
7. розм., рідко. Надміру товстіти.
Роз'їхалась, як верша в болоті (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)