роз'їжджений

РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до роз'ї́здити.

Роз'їжджена машинами вулиця.

2. у знач. прикм. Уторований частою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.).

За півгодини роз'їждженою лісовою дорогою мчав на грузовиках взвод Білогруда (Ю. Бедзик);

Курною, роз'їждженою дорогою, плавно похитуючись на високих ресорах, м'яко котився ридван (Ю. Мушкетик).

3. у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для проїзду від надмірної вологи і частої їзди (про дорогу, шлях і т. ін.).

Йшли [полонянки] під дощем, по роз'їждженій, грузькій дорозі (А. Хижняк);

Вулиця збігала вниз крутим, роз'їждженим і слизьким спуском, а потім вибігала на вузький дерев'яний місток (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. роз'їжджений — роз'ї́жджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роз'їжджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'їздити. 2》 у знач. прикм. Уторований частою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для проїзду від надмірної вологи і частої їзди (про дорогу, шлях і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роз'їжджений — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше...  Словник синонімів української мови