Орфографічний словник української мови

роз'їжджений

роз'ї́жджений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роз'їжджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'їздити. 2》 у знач. прикм. Уторований частою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для проїзду від надмірної вологи і частої їзди (про дорогу, шлях і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роз'їжджений — РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роз'ї́здити. Роз'їжджена машинами вулиця. 2. у знач. прикм. Уторований частою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.). За півгодини роз'їждженою лісовою дорогою мчав на грузовиках взвод Білогруда (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. роз'їжджений — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше...  Словник синонімів української мови