роля
РОЛЯ́, і́, ж., діал.
Рілля.
Оце йду додому і стежки не бачу, землі не чую од журби: то по ролі скачу, то в ярок залізу (Ганна Барвінок).
РО́ЛЯ, і, ж., рідко.
Роль.
Андрій мовчки посміхається: роля зрадливого сина Бульби йому дуже подобається (С. Васильченко);
А на сцені стояв уже тип. Він узяв на себе ролю й конферансьє (М. Хвильовий);
Він поводився вільно й розв'язно. Коли кінчалась його роля, він брав у руки балабайку і .. тихо дзвенів на ній. Талант же його, мабуть, виявлявся в тому, що він за одним духом викрикував свою ролю, котру знав, як отченаш (В. Винниченко);
Коли до правди річ іде, Я трафарету не боюся: Поважну ролю тут веде І в сукні голубій Настуся (М. Рильський);
Повітря було густе, повне теплого, задушливого смороду, в якому головну ролю грав запах йодоформу (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)