романець

РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл.

Те саме, що рома́н¹.

– Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Г. Квітка-Основ'яненко).

РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко.

Пестл. до рома́н².

Росте зіллячко романець... Кращий парубок, як вдовець (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. романець — рома́нець іменник чоловічого роду літературний твір зневажл. романе́ць іменник чоловічого роду рослина рідко  Орфографічний словник української мови
2. романець — I ром`анець-нця, ч., зневажл. Те саме, що роман I. II роман`ець-нця, ч., рідко. Пестл. до роман II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. романець — РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те само, що роман¹. — Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Кв.-Осн., II, 1956, 249). РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. Пестл. до рома́н². Росте зіллячко романець… Кращий парубок, як вдовець (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 324).  Словник української мови в 11 томах
4. романець — Романець, -нця м. 1) ум. отъ роман. 2) раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30.  Словник української мови Грінченка