романізований
РОМАНІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст.
Дієпр. пас. до романізува́ти;
// у знач. прикм.
Більшість його [населення Молдавії] становлять молдавани, які походять від змішання місцевого романізованого населення волохів (у перші століття нашої ери волохи були підвладними Римській імперії) і східнослов'янських племен (з навч. літ.);
Найдавніші зв'язки слов'ян з романізованим населенням карпато-дунайських земель сягають V –VII ст. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)