романізований
романізо́ваний
-а, -е, іст.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до романізувати.
|| романізовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовироманізо́ваний
-а, -е, іст.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до романізувати.
|| романізовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови