ромашка
РОМА́ШКА, и, ж.
Трав'яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка.
Впали яблука в трави, У ромашки, у м'яту, Ходить осінь білява У запасці строкатій (М. Гірник);
В тій траві траплялися чудові сині та блакитні дзвіночки і білі з жовтим серцем ромашки (М. Трублаїні);
// у знач. збірн.
Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко);
Він зовсім виразно бачить той зруб, на якому востаннє перед глухотою косив білу від ромашки і голубу від дзвіночків траву... (М. Стельмах);
// Квітка цієї рослини.
Надійка .. іде поруч мовчазна, весь час нахиляється і збирає квіти. То ромашку зірве, то жовторотика, то пустоцвіт (М. Чабанівський);
Вона годувала овець ромашками свого букета (О. Ільченко).
△ (1) Ліка́рська рома́шка – найпоширеніший вид цієї рослини; квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині; рум'янок.
Словник української мови (СУМ-20)