рослий
РО́СЛИЙ, а, е.
1. Високий на зріст (про людину).
Дужий та рослий був [Кармаль]. Аршин плечі (з переказу);
Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (І. Франко);
Рослі й сильні, дуже витривалі, слов'яни легко переносили спеку, холод і голод (з навч. літ.);
Переді мною стояв красивий, рослий, засмаглий хлопець (Ірина Вільде);
Появляється брат Павло. Рослий, цибатий, дуже схожий обличчям на батька (М. Слабошпицький);
// Великий (перев. про коня).
Проходячи повз штаб, .. Черниш побачив запорошеного зв'язківця, який прив'язував до дерева рослого білого коня (О. Гончар);
Спереду загону, на рослому скакуні, летів здоровенний есаул [осавул] (В. Собко).
2. Який виріс до значної висоти (про рослину).
Рослі красені соняхи, похнюпивши голови у дрімоті, закривали Галинку від стороннього ока (І. Муратов);
Петруня в руки вхопила пелену сукенки й побитими литками залопотіла об колосся рослого пирію (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)