рославий
РОСЛА́ВИЙ, РОСЛЯ́ВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ро́слий.
Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий (А. Кримський);
Дівчина з граблями стояла серед жінок: рослава, з смаглявими персиками щік (О. Гончар);
Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався – рослявий (А. Головко);
Родюча жирна галицька земля; і жито на ній удалося буйне, рославе (Ю. Мушкетик);
Їхав добрий молодець, Зупинивсь під горобиною Рослявою, кучерявою (Л. Первомайський);
Окупація, потім під зиму прихворів [Іван] і пішов у третій клас (два до війни скінчив) рослявим хлопчаком (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)