рославий

РОСЛА́ВИЙ, РОСЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що ро́слий.

Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий (Крим., Вибр., 1965, 311);

Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався — рослявий (Головко, II, 1957, 401);

Родюча жирна галицька земля; і жито на ній удалося буйне, рославе (Мушк., Серце.., 1962, 306);

Їхав добрий молодець, Зупинивсь під горобиною Рослявою, кучерявою (Перв., Слов. балади, 1946, 28).

Значення в інших словниках

1. рославий — росла́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. рославий — див. високий  Словник синонімів Вусика
3. рославий — рослявий, -а, -е, розм. Те саме, що рослий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рославий — РОСЛА́ВИЙ, РОСЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що ро́слий. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий (А.  Словник української мови у 20 томах
5. рославий — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. рославий — Рославий, -а, -е = рослий. Рославі явори. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка