Словник української мови у 20 томах

ростр

РОСТР, а, ч., іст.

Таран у вигляді голови якої-небудь тварини на носовій частині давньоримського військового судна;

// перен. Судно, катер і т. ін.

Мчали по морю Піратські ростри (І. Драч).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ростр — ростр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ростр — РОСТР – РОСТРА – РОСТРИ Ростр, -а. Таран у вигляді голови якоїсь тварини на носовій частині давньоримського військового корабля. Ростра. 1. В архітектурі – прикраса у вигляді носової частини стародавнього судна.  Літературне слововживання
  3. ростр — -а, ч., іст. Таран у вигляді голови якої-небудь тварини на носовій частині давньоримського військового судна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ростр — РОСТР, а, ч., іст. Таран у вигляді голови якої-небудь тварини на носовій частині давньоримського військового судна.  Словник української мови в 11 томах