ротик
РО́ТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до рот 1.
Діти пороззявляли роти. Горішки і маківники залоскотали у їх ротиках (І. Нечуй-Левицький);
У кротихи Любий кротик – Чорна шубка, Чорний ротик – Розлінився В самий край (М. Стельмах);
На землю спала неймовірна спека. Листя на деревах повисло донизу, пташки мовчали, сиділи, мов сонні, роззявивши ротики (Ю. Збанацький);
* Образно. Срібний пил клубочиться над полями, тисячі мільйонів колосків розкривають свої пожадливі ротики і ловлять той пилок, щоб налитися зернами (І. Цюпа).
Рот (ро́тик) серде́чком див. рот.
△ (1) Садо́ві ро́тики – рід одно- або багаторічних трав'янистих декоративних рослин родини ранникових із квітками різноманітних кольорів, зібраними в китиці.
Садові ротики. Є сорти з квітками різного кольору від білого до темно-пурпурного, майже чорного (з наук. літ.);
Які квіти можуть прикрасити парк? З багатолітніх, що зберігають листя аж до заморозків, – вероніка, барвінок, флокс, півонія, айстри, конюшина, лілейник, спаржа, маргаритки, ротики, петунія, сальвія (з наук.-попул. літ.);
Складаючи букет, слід пам'ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики – швидко в'януть (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)