ротонда
РОТО́НДА, и, ж.
1. Кругла або напівкругла в плані споруда (будинок, павільйон, зал), звичайно увінчана банею і оточена розташованими вздовж стін колонами.
Найнізніша (з досліджених) монументальна будівля Києва – ротонда – була зведена на початку XVIII століття (з наук.-попул. літ.);
До нашого часу збереглись..: церква – ротонда на Аскольдовій могилі .. та напівротонда на території Флорівського монастиря (з наук.-попул. літ.);
Щедрий магнат Ромашкан-Ловецький поставив на цьому місці велику ротонду з каменя й мармуру (П. Козланюк);
Ніна повернула назад, спустилася східцями вниз і наблизилась до ротонди, за ґратчастими стінами якої мелькали танцюючі пари (С. Добровольський).
2. заст. Верхній жіночий теплий одяг без рукавів у вигляді довгої накидки.
Любов попереду вбігає швидко в ротонді і в шапочці (Леся Українка);
– Пані прохали, щоб ви поспішилися, та й Василь переказує, що коні померзли! – мовила Устя, покоївка самої пані, спішно наготовляючи пухову намітку та соболеву ротонду (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)