роток

РОТО́К, тка́, ч.

Зменш.-пестл. до рот 1.

На чужий роток не накинеш платок (Номис);

Дівчинка .. дивилась сумними очима на діл, устромивши палець в розтулений роток (І. Нечуй-Левицький);

– Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (А. Тесленко);

// зневажл.

Свиня пропхалась у садок,- Усюди треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. роток — рото́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. роток — див. рот  Словник синонімів Вусика
3. роток — -тка, ч. Зменш.-пестл. до рот 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роток — РОТО́К, тка, ч. Зменш.-пестл. до рот 1. На чужий роток не накинеш платок (Номис, 1864, № 6987); Дівчинка.. дивилась сумними очима на діл, устромивши палець в розтулений роток (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. роток — Роток, -тка, роточок, -чка м. ум. отъ рот.  Словник української мови Грінченка