1. Словник української мови у 20 томах

роток

РОТО́К, тка́, ч.

Зменш.-пестл. до рот 1.

На чужий роток не накинеш платок (Номис);

Дівчинка .. дивилась сумними очима на діл, устромивши палець в розтулений роток (І. Нечуй-Левицький);

– Вони ж [пташенята], сердешні, пікають уже, пікають та так уже страдно ротками зітхають (А. Тесленко);

// зневажл.

Свиня пропхалась у садок,- Усюди треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Л. Глібов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роток — рото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. роток — див. рот Словник синонімів Вусика
  3. роток — -тка, ч. Зменш.-пестл. до рот 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роток — РОТО́К, тка, ч. Зменш.-пестл. до рот 1. На чужий роток не накинеш платок (Номис, 1864, № 6987); Дівчинка.. дивилась сумними очима на діл, устромивши палець в розтулений роток (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. роток — Роток, -тка, роточок, -чка м. ум. отъ рот. Словник української мови Грінченка