рочок
РОЧО́К, чка́, ч.
Пестл. до рік 2.
Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі, – дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Б. Грінченко);
Настя вже шістнадцятий рочок починає (Марко Вовчок);
Прийде Андрійко з поля, прижене худобу (йому рочків із вісім минуло), – діти хваляться, показують пиріжки (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)