Словник української мови у 20 томах

ртутити

РТУ́ТИТИ, чу, тиш, док., спец.

Обробляти або покривати ртуттю.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ртутити — рту́тити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ртутити — -чу, -тиш, недок. 1》 Обробляти метали ртуттю. 2》 Обробляти насіння ртутними препаратами. 3》 Обробляти руки розчином сулеми перед хірургічною операцією.  Великий тлумачний словник сучасної мови