рублик
РУ́БЛИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до рубе́ль¹.
[Кіндрат Антонович:] Ви ані копієчки мені не скостили з посесіонних [посесійних], ні одного рублика (М. Кропивницький);
Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула аж цілих шість рубликів (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)