рублик
РУ́БЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рубе́ль¹.
[Кіндрат Антонович:] Ви ані копієчки мені не скостили з посесіонних [посесійних], ні одного рублика (Кроп., II, 1958, 282);
Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл., З книги життя, 1949, 75).
Словник української мови (СУМ-11)