рубцевий

РУБЦЕ́ВИЙ, а, е.

Прикм. до рубе́ць 2;

// Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця.

Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри, тобто сприяє загоюванню ран, виразок (з наук.-попул. літ.);

При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (з наук. літ.);

Другим видом захворювання стравоходу є його рубцеве звуження (з наук.-попул. літ.);

Хронічний стан гіперплазії веде до переродження [щитовидної] залози функціональної тканини рубцевою і зниження функції органа (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. рубцевий — рубце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рубцевий — -а, -е. Прикм. до рубець 2). || Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов’язаний з появою рубця. При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (Курс патології, 1956, 52)...  Словник української мови в 11 томах