Орфографічний словник української мови

рубцевий

рубце́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рубцевий — -а, -е. Прикм. до рубець 2). || Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця. Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри, тобто сприяє загоюванню ран, виразок (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов’язаний з появою рубця. При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (Курс патології, 1956, 52)...  Словник української мови в 11 томах