рубцюватися
РУБЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок.
Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.).
Як він змінився на виду .. Глибоко запалі очі. А між бровами глибока зморшка розсікала чоло й од того, як рубцювалася, стягло брови зовсім докупи (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)