Великий тлумачний словник сучасної мови

рубцюватися

рубцюва́тися

-юється, недок.

Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рубцюватися — рубцюва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. рубцюватися — РУБЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.). Як він змінився на виду .. Глибоко запалі очі. А між бровами глибока зморшка розсікала чоло й од того, як рубцювалася, стягло брови зовсім докупи (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. рубцюватися — ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. рубцюватися — РУБЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.). Як він змінився на виду.. Глибоко запалі очі. А між бровами глибока зморшка розсікала чоло й од того, як рубцювалася, стягло брови зовсім докупи (Головко, II, 1957, 300).  Словник української мови в 11 томах