рудня
РУ́ДНЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що рудни́к.
Від цукроварні, що леліє Рясно-зелений погляд поля, До рудні крок (М. Хвильовий);
Шахтарем на рудні був [батько], зазнав на світі багато фахів (В. Сосюра);
Випадок допоміг влаштуватись на цій же рудні до майстерні (П. Панч);
Золоті рудні.
Словник української мови (СУМ-20)