рудяк
РУДЯ́К, у́, ч., розм.
1. Що-небудь руде або поруділе.
Тютюн-рудяк (Сл. Б. Грінченка).
2. Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса).
Відходи гречки і проса, зокрема полову, .. старанно зберігають. Після очищення зерна всю полову і рудяк переносять для зберігання на сухі горища (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)