Словник української мови у 20 томах

рукоблуддя

РУКОБЛУ́ДДЯ, я, с., РУКОБЛУ́ДСТВО, а, с.

Роздратування статевих органів руками для задоволення статевого інстинкту; онанізм.

Зараз деякі лікарі проповідують нашим дітям, що рукоблуддя – річ цілком природна, дозволена і навіть необхідна для правильного статевого розвитку. Ні! І тричі ні! (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рукоблуддя — -я, с. Те саме, що рукоблудство.  Великий тлумачний словник сучасної мови