рукоблуддя
РУКОБЛУ́ДДЯ, я, с., РУКОБЛУ́ДСТВО, а, с.
Роздратування статевих органів руками для задоволення статевого інстинкту; онанізм.
Зараз деякі лікарі проповідують нашим дітям, що рукоблуддя – річ цілком природна, дозволена і навіть необхідна для правильного статевого розвитку. Ні! І тричі ні! (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукоблуддя — -я, с. Те саме, що рукоблудство. Великий тлумачний словник сучасної мови