1. Словник української мови у 20 томах

рукоблудник

РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч.

Людина, що займається рукоблудством; онаніст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукоблудник — рукоблу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукоблудник — -а, ч. Людина, що вдається до рукоблудства; онаніст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукоблудник — ОНАНІ́СТ (той, хто займається онанізмом), РУКОБЛУ́ДНИК. Словник синонімів української мови
  4. рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що страждає рукоблудством; онаніст. Словник української мови в 11 томах