рукоблудник
рукоблу́дник
-а, ч.
Людина, що вдається до рукоблудства; онаніст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукоблудник — рукоблу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що займається рукоблудством; онаніст. Словник української мови у 20 томах
- рукоблудник — ОНАНІ́СТ (той, хто займається онанізмом), РУКОБЛУ́ДНИК. Словник синонімів української мови
- рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що страждає рукоблудством; онаніст. Словник української мови в 11 томах