рукодійник РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко. Те саме, що рукоді́льник. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рукодійник — -а, ч., діал. Рукодільник. Великий тлумачний словник сучасної мови рукодійник — Рукодійник, -ка м. Рукодѣльникъ. Харьк. Словник української мови Грінченка