1. Словник української мови у 20 томах

рукодійник

РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко.

Те саме, що рукоді́льник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукодійник — -а, ч., діал. Рукодільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукодійник — Рукодійник, -ка м. Рукодѣльникъ. Харьк. Словник української мови Грінченка