рукодійник
Рукодійник, -ка
м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодійник — -а, ч., діал. Рукодільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукодійник — РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко. Те саме, що рукоді́льник. Словник української мови у 20 томах