рукодійник

Рукодійник, -ка

м. Рукодѣльникъ. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукодійник — -а, ч., діал. Рукодільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукодійник — РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко. Те саме, що рукоді́льник. Словник української мови у 20 томах