рукодійниця

Рукодійниця, -ці

ж. Рукодѣльница. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодійниця — РУКОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Жін. до рукоді́йник. Словник української мови у 20 томах
  2. рукодійниця — рукоді́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. рукодійниця — -і, діал. Жін. до рукодійник. Великий тлумачний словник сучасної мови