рукодійниця
РУКОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж., заст., рідко.
Жін. до рукоді́йник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодійниця — рукоді́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодійниця — -і, діал. Жін. до рукодійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукодійниця — Рукодійниця, -ці ж. Рукодѣльница. Харьк. Словник української мови Грінченка