рукодійниця

РУКОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж., заст., рідко.

Жін. до рукоді́йник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодійниця — рукоді́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукодійниця — -і, діал. Жін. до рукодійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукодійниця — Рукодійниця, -ці ж. Рукодѣльница. Харьк. Словник української мови Грінченка