рукодійник
рукоді́йник
-а, ч., діал.
Рукодільник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодійник — РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко. Те саме, що рукоді́льник. Словник української мови у 20 томах
- рукодійник — Рукодійник, -ка м. Рукодѣльникъ. Харьк. Словник української мови Грінченка