рукодійник

рукоді́йник

-а, ч., діал.

Рукодільник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодійник — рукоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукодійник — РУКОДІ́ЙНИК, а, ч., заст., рідко. Те саме, що рукоді́льник. Словник української мови у 20 томах
  3. рукодійник — Рукодійник, -ка м. Рукодѣльникъ. Харьк. Словник української мови Грінченка