рукодільник

РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Чоловік, який займається рукоділлям.

Значення в інших словниках

1. рукодільник — рукоді́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рукодільник — -а, ч. Той, хто займається рукоділлям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукодільник — Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. рукодільник — Рукодільник, -ка м. = рукодійник.  Словник української мови Грінченка