1. Словник української мови у 20 томах

рукодільник

РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Чоловік, який займається рукоділлям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодільник — рукоді́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рукодільник — -а, ч. Той, хто займається рукоділлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукодільник — Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рукодільник — Рукодільник, -ка м. = рукодійник. Словник української мови Грінченка